1. Словник української мови у 20 томах

щипкий

ЩИПКИ́Й, а́, е́.

Який щипає.

Щипка рідина;

// перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей.

Він почуває, як щипкий рум'янець сорому обкутує йому лице (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипкий — щипки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. щипкий — -а, -е. Який щипає. Щипка рідина. || перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щипкий — ЩИПКИ́Й, а́, е́. Який щипає. Щипка рідина; // перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей. Він почуває, як щипкий рум’янець сорому обкутує йому лице (Досв., Вибр., 1959, 378). Словник української мови в 11 томах