1. Словник української мови в 11 томах

щипкий

ЩИПКИ́Й, а́, е́. Який щипає.

Щипка рідина;

// перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей.

Він почуває, як щипкий рум’янець сорому обкутує йому лице (Досв., Вибр., 1959, 378).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипкий — ЩИПКИ́Й, а́, е́. Який щипає. Щипка рідина; // перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей. Він почуває, як щипкий рум'янець сорому обкутує йому лице (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  2. щипкий — щипки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. щипкий — -а, -е. Який щипає. Щипка рідина. || перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей. Великий тлумачний словник сучасної мови