1. Словник української мови в 11 томах

щипковий

ЩИПКО́ВИЙ, а, е. Щипко́вий інструме́нт — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком.

Щипкові інструменти за часом походження є найдавнішими в групі струнних (старогрецька ліра, схїдноазіатська лютня.., староруські гуслі та ін.) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипковий — ЩИПКО́ВИЙ, а, е: △ Щипко́ві [музи́чні] інструме́нти див. інструме́нт. Словник української мови у 20 томах
  2. щипковий — щипко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. щипковий — -а, -е. Пов'язаний із щипком. Щипковий інструмент — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком (арфа, бандура та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови