щипчики

ЩИ́ПЧИКИ, ів, мн.

Зменш. до щи́пці.

Він одчинив скляну шафу й брязнув купою блискучих хірургічних приладь. Він узяв з дека їх кілька – ланцетів, пінцетів та щипчиків (Ю. Смолич);

Нерідко при [черняхівських] розкопках знаходять предмети особистого користування: кістяні гребінціз півкруглою орнаментованою спинкою, туалетні щипчики, намистини (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипчики — див. щипці Словник синонімів Вусика
  2. щипчики — щи́пчики множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. щипчики — -ів, мн. Зменш. до щипці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щипчики — ЩИ́ПЧИКИ, ів, мн. Зменш. до щипці́. Він одчинив скляну шафу й брязнув купою блискучих хірургічних приладь. Він узяв з дека їх кілька — ланцетів, пінцетів та щипчиків (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах