1. Словник української мови в 11 томах

щипчики

ЩИ́ПЧИКИ, ів, мн. Зменш. до щипці́.

Він одчинив скляну шафу й брязнув купою блискучих хірургічних приладь. Він узяв з дека їх кілька — ланцетів, пінцетів та щипчиків (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 103);

Нерідко при [черняхівських] розкопках знаходять предмети особистого користування: кістяні гребінці з пів-круглою орнаментованою спинкою, туалетні щипчики. намистини (Нариси стар. іст. УРСР, 1957. 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щипчики — див. щипці Словник синонімів Вусика
  2. щипчики — ЩИ́ПЧИКИ, ів, мн. Зменш. до щи́пці. Він одчинив скляну шафу й брязнув купою блискучих хірургічних приладь. Він узяв з дека їх кілька – ланцетів, пінцетів та щипчиків (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. щипчики — щи́пчики множинний іменник Орфографічний словник української мови
  4. щипчики — -ів, мн. Зменш. до щипці. Великий тлумачний словник сучасної мови