щонайменше

ЩОНАЙМЕ́НШЕ, присл., підсил.

Найвищ. ст. до ма́ло.

Його отець далеко Жив, аж під верхом Катрафійовим. Щонайменше шість годин дороги На коні страшенними плаями (І. Франко);

– Я заборонив би людям одружуватись, поки кожне з них не посадить щонайменше по десять дерев (Д. Ткач);

Я пройшов щонайменше півсвіту (П. Дорошко);

// Те саме, що прина́ймні.

– Чуєш, Гафійко, він рибу варить!.. – скрикнула Маланка. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м'ясо (М. Коцюбинський);

Здавалося, від страху оця жінка щонайменше збожеволіє (Ю. Бедзик);

Припавши вухом до трубки, [Спартак] слухає з таким виглядом, ніби з ним зараз розмовляє не черговий університетський, а щонайменше нарком (О. Гончар).