1. Словник української мови у 20 томах

щонайменший

ЩОНАЙМЕ́НШИЙ, а, е, підсил.

Найвищ. ст. до мали́й.

Жив собі дід та баба і було в їх три дочки і щонайменшу Галею звали... (Б. Грінченко);

Економія від щонайменшого вдосконалення у технології очистки води колосальна (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щонайменший — [шчонайменшией] м. (на) -шому/-ш'ім, мн. -ш'і Орфоепічний словник української мови
  2. щонайменший — щонайме́нший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови
  3. щонайменший — -а, -е, підсил. Найвищ. ст. до малий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щонайменший — НАЙМЕ́НШЕ (при сл. зі знач. кількості — як позначення найменшої допустимої кількості кого-, чого-небудь), НЕ МЕНШ НІЖ (НЕ МЕ́НШЕ ЯК), ЩОНАЙМЕ́НШЕ, ЯКНАЙМЕ́НШЕ, МІ́НІМУМ, ПРИНА́ЙМНІ, ЯК МІ́НІМУМ. Словник синонімів української мови
  5. щонайменший — Щонайме́нший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. щонайменший — ЩОНАЙМЕ́НШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до мали́й. Жив собі дід та баба і було в їх три дочки і щонайменшу Галею звали… (Гр., Без хліба, 1958, 77); Економія від щонайменшого вдосконалення у технології очистки води колосальна (Вісник АН, 2, 1971, 25). Словник української мови в 11 томах