щонайменший

НАЙМЕ́НШЕ (при сл. зі знач. кількості — як позначення найменшої допустимої кількості кого-, чого-небудь), НЕ МЕНШ НІЖ (НЕ МЕ́НШЕ ЯК), ЩОНАЙМЕ́НШЕ, ЯКНАЙМЕ́НШЕ, МІ́НІМУМ, ПРИНА́ЙМНІ, ЯК МІ́НІМУМ. Але дядько, хоч і тутешній, нічого певно не знає, бо уперся, що до Криниці найменше десять верстов (М. Коцюбинський); Вони (коні) люто рвалися.. і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З. Тулуб); Їй добре жилося в покійного тата, дуже значного пана, у котрого за обід щодня сідало не менше як тридцять душ (Панас Мирний); Бійців в ешелоні було щонайменше півтори чи дві тисячі (Ю. Смолич); Їздових при транспортах залишено було якнайменше — одного на кілька підвід (О. Гончар); Мінімум два тижні треба пільгових на те, щоб вияснити стан здоров'я героїв (Ю. Яновський); Іржання те.. пішло бродить та гомоніти понад болотечком так, наче не одна конячка заіржала, а принаймні цілий табун (Григорій Тютюнник); — Крім того, цей лихолат (кравець) ще й матерії вкраде з півметра, як мінімум (С. Олійник).

НАЙМЕ́НШИЙ (форма найвищого ступеня порівняння до малий; дуже незначний за розміром, силою вияву і т. ін.), ЩОНАЙМЕ́НШИЙ підсил., ЯКНАЙМЕ́НШИЙ підсил.; МІНІМА́ЛЬНИЙ (перев. щодо абстрактних понять). Ніде не було чуть ні найменшого шелесту (І. Нечуй-Левицький); Інтендантів та постачальників за найменшу провину віддає (Обручов) до суду (З. Тулуб); — Був собі, жив собі дід та баба, і було в їх три дочки, і щонайменшу Галею звали... (Б. Грінченко); Мінімальна температура; Виконати завдання в мінімальний термін.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щонайменший — [шчонайменшией] м. (на) -шому/-ш'ім, мн. -ш'і Орфоепічний словник української мови
  2. щонайменший — ЩОНАЙМЕ́НШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до мали́й. Жив собі дід та баба і було в їх три дочки і щонайменшу Галею звали... (Б. Грінченко); Економія від щонайменшого вдосконалення у технології очистки води колосальна (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. щонайменший — щонайме́нший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови
  4. щонайменший — -а, -е, підсил. Найвищ. ст. до малий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щонайменший — Щонайме́нший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. щонайменший — ЩОНАЙМЕ́НШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до мали́й. Жив собі дід та баба і було в їх три дочки і щонайменшу Галею звали… (Гр., Без хліба, 1958, 77); Економія від щонайменшого вдосконалення у технології очистки води колосальна (Вісник АН, 2, 1971, 25). Словник української мови в 11 томах