щілка
ЩІ́ЛКА, и, ж., рідко.
1. Те саме, що щі́ли́нка.
Карпо Петрович скоса поглянув на щілку в дверях, звідки пробивалося світло, і тепер тільки почув дзвінкий хлоп'ячий голос (М. Коцюбинський).
2. заст. Рядок у тексті.
Не все я тобі сказала, що хотілось і що слід було, та вже надія на літо і на твою умілість чути межи словами і читати межи щілками (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щілка — див. щілина Словник синонімів Вусика
- щілка — див. щіль Словник чужослів Павло Штепа
- щілка — щі́лка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- щілка — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що щілинка. 2》 заст. Рядок у тексті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щілка — ЩІ́ЛКА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що щі́ли́нка. Карпо Петрович скоса поглянув на щілку в дверях, звідки пробивалося світло, і тепер тільки почув дзвінкий хлоп’ячий голос (Коцюб., II, 1955, 367). 2. заст. Рядок у тексті. Словник української мови в 11 томах