щілка

ЩІ́ЛКА, и, ж., рідко.

1. Те саме, що щі́ли́нка.

Карпо Петрович скоса поглянув на щілку в дверях, звідки пробивалося світло, і тепер тільки почув дзвінкий хлоп’ячий голос (Коцюб., II, 1955, 367).

2. заст. Рядок у тексті.

Не все я тобі сказала, що хотілось і що слід було, та вже надія на літо і на твою умілість чути межи словами і читати межи щілками (Л. Укр., V, 1956, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щілка — див. щілина Словник синонімів Вусика
  2. щілка — див. щіль Словник чужослів Павло Штепа
  3. щілка — ЩІ́ЛКА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що щі́ли́нка. Карпо Петрович скоса поглянув на щілку в дверях, звідки пробивалося світло, і тепер тільки почув дзвінкий хлоп'ячий голос (М. Коцюбинський). 2. заст. Рядок у тексті. Словник української мови у 20 томах
  4. щілка — щі́лка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  5. щілка — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що щілинка. 2》 заст. Рядок у тексті. Великий тлумачний словник сучасної мови