щілочка
ЩІ́ЛОЧКА, и, ж., рідко, заст. Зменш.-пестл. до щі́лка.
Крізь невеличку щілочку прокрався до них у темноту місяць срібною стежечкою… (Мирний, III, 1954, 171);
Добре тому рибалці, що сам зробить собі човника, заб’є паклею щілочки, заллє їх смолою, приробить легенькі весельця! (Л. Янов., І, 1959, 234);
Я віддам землі Всі кістки мої, А на світ пущу Лиш щілки мої! Не умруть вони: Кожна щілочка Полетить жива. Як та пчілочка (Рудан., Тв., 1956, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щілочка — див. щілина Словник синонімів Вусика
- щілочка — ЩІ́ЛОЧКА, и, ж., рідко, заст. Зменш.-пестл. до щі́лка. Крізь невеличку щілочку прокрався до них у темноту місяць срібною стежечкою... Словник української мови у 20 томах
- щілочка — щі́лочка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- щілочка — -и, ж., рідко, заст. Зменш.-пестл. до щілка. Великий тлумачний словник сучасної мови