щільно

ЩІ́ЛЬНО, присл.

1. Дуже тісно, міцно притиснувши, приєднавши один до одного або до чогось.

Вона боялася, щоб не скрикнути, боялася зітхнути та все міцніше й щільніше стискувала зуби (Панас Мирний);

Поглядаючи скоса на щільно стулені жінчині вуста, він з побільшеною жвавістю скинув з себе свиту і розсівся на лаві, як пан. Га! Хіба він не господар..! (М. Коцюбинський);

Дід виліз на фрамугу вікна і приложив голову щільно до ґрат (І. Франко);

Кассандра закриває лице щільно обома руками і стоїть, мов скам'яніла (Леся Українка);

Медунка щільніше притулилась до квітки, згорнувши крильця, щоб її ніхто не побачив (О. Іваненко);

Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь, круглий, просторий, з вінцем жовтого ніздрюватого каменю, щільно вкладеного, злеглого так, ніби від природи... (О. Гончар);

Шорсткою долонею він витер йому носа, обтрусив шинельку і надів щільніше кашкет (П. Панч);

Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках, які щільно облипали сухощаві руки (Григорій Тютюнник);

// Так, щоб не було ніяких отворів, щілин; наглухо.

Дід засвітив лампу, вікна щільно позатуляв хустками (С. Васильченко);

Олеся зайшла в піонерську кімнату і щільно зачинила за собою двері (О. Донченко);

З засувом двері двійчаті, міцні і пригнані щільно, Вхід замикали (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

– Ту зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Ірина Вільде);

Мирон щільно закриває полами свитини доньку (М. Стельмах);

// Покриваючи, окутуючи що-небудь суцільним, густим шаром, закриваючи кого-, що-небудь (про туман, дим, хмари тощо).

Щоночі тепер пожежі. Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом (М. Коцюбинський);

Швидкі хмари час від часу щільно закривали ущерблений місяць та зірки (Іван Ле);

// Дуже близько, на малій відстані один від одного; густо.

Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (І. Франко);

Вуличка була вся із крамниць, що щільно притислись одна до одної і тяглися обабіч неї (Олесь Досвітній);

Яблука сиділи одне біля одного так щільно, що деякі з них були витіснені і трималися на довгих хвостиках (М. Чабанівський);

– Щільніше ратища! За мною! . (С. Добровольський);

Вона хотіла подивитися, але бійці стояли так щільно, що вона нічого не могла побачити (Григорій Тютюнник);

// Впритул наблизившись до кого-, чого-небудь.

Останні слова Бульба вже мовив під тупіт і гуркітню поляків, які щільно підступили до табору (О. Довженко);

Млявий, завжди стриманий і меланхолійно зосереджений Порада враз змінився в лиці і підійшов щільно до Кіри (О. Копиленко);

Ми щільно об'їхали корму (Ю. Яновський);

// перен. Дуже близько; впритул.

Тут ми щільно підходимо до того, що критика літературних творів не може бути відділена від соціології (В. Еллан-Блакитний);

В поемі “Тарасова ніч” Шевченко щільно підійшов до однієї з центральних тем ранньої творчості – боротьби українського народу проти національного й соціального гніту (з наук. літ.);

І закортіло [Храпкову] щільніше зійтися з Мухтаровим (Іван Ле);

// перен. Нерозривно, тісно.

Все злучиться в цілість – природа і люди, що є, що минуло, що сталось, що буде, і рідне й чуже поєднається щільно і житиме в думці моїй нероздільно (Леся Українка).

2. заст. Наполегливо, старанно, ретельно.

Роблять [хлопці] саме рамці. Робота кипить, але галасу немає; навпаки – що щільніше, що щиріше бралися до роботи, то коротша була мова (С. Васильченко);

Ми знали: цар в Росії щільно узявся наш народ скарати... Та враз почули ми: як вільно співає Україна-мати! (П. Тичина).