щільно

ЩІ́ЛЬНО, присл.

1. Дуже тісно, міцно притиснувши, приєднавши один до одного або до чогось.

Вона боялася ,щоб не скрикнути, боялася зітхнути та все міцніше й щільніше стискувала зуби (Мирний, І, 1949, 411);

Поглядаючи скоса на щільно стулені жінчині вуста, він з побільшеною жвавістю скинув з себе свиту і розсівся на лаві, як пан. Га! Хіба він не господар..! (Коцюб., II, 1955, 10);

Дід виліз на фрамугу вікна і приложив голову щільно до грат (Фр., VI, 1951, 180);

Кассандра закриває лице щільно обома руками і стоїть, мов скам’яніла (Л. Укр., II, 1951, 275);

Медунка щільніше притулилась до квітки, згорнувши крильця, щоб її ніхто не побачив (Ів., Про бджілку.., 1959, 20);

Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь, круглий, просторий, з вінцем жовтого ніздрюватого каменю, щільно вкладеного, злеглого так, ніби від природи… (Гончар, Тронка, 1963, 56);

Шорсткою долонею він витер йому носа, обтрусив шинельку і надів щільніше кашкет (Панч, Гарні хлопці, 1959, 127);

Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках, які щільно облипали сухощаві руки (Тют., Вир, 1964, 407);

// Так, щоб не було ніяких отворів, щілин; наглухо.

Дід засвітив лампу, вікна щільно позатуляв хустками (Вас., II, 1959, 319);

Олеся зайшла в піонерську кімнату і щільно зачинила за собою двері (Донч., Ю. Васюта, 1950, 192);

З засувом двері двійчаті, міцні і пригнані щільно, Вхід замикали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 51);

— Ту зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Вільде, Сестри.., 1958, 207);

Мирон щільно закриває полами свитини доньку (Стельмах, І, 1962, 379);

// Покриваючи, окутуючи що-небудь суцільним, густим шаром, закриваючи кого-, що-небудь (про туман, дим, хмари тощо).

Щоночі тепер пожежі. Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом (Коцюб., II, 1955, 67);

Швидкі хмари час від часу щільно закривали ущерблений місяць та зірки (Ле, Клен. лист, 1960, 156);

// Дуже близько, на малій відстані один від одного; густо.

Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (Фр., VI, 1951, 220);

Вуличка була вся із крамниць, що щільно притислись одна до одної і тяглися обабіч неї (Досв., Гюлле, 1961, 111);

Яблука сиділи одне біля одного так щільно, що деякі з них були витіснені і трималися на довгих хвостиках (Чаб., Тече вода.., 1961, 70);

— Щільніше ратища! За мною!.. (Добр., Очак. розмир, 1965, 232);

Вона хотіла подивитися, але бійці стояли так щільно, що вона нічого не могла побачити (Тют., Вир, 1964, 376);

// Впритул наблизившись до кого-, чого-небудь.

Останні слова Бульба вже мовив під тупіт і гуркітню поляків, які щільно підступили до табору (Довж., І, 1958, 259);

Млявий, завжди стриманий і меланхолійно зосереджений Порада враз змінився в лиці і підійшов щільно до Кіри (Коп., Десятикласники, 1938, 110);

Ми щільно об’їхали корму (Ю. Янов., II, 1958, 83);

// перен. Дуже близько; впритул.

Тут ми щільно підходимо до того, що критика літературних творів не може бути відділена від соціології (Еллан, II, 1958, 87);

В поемі «Тарасова ніч» Шевченко щільно підійшов до однієї з центральних тем ранньої творчості — боротьби українського народу проти національного й соціального гніту (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 74);

І закортіло [Храпкову] щільніше зійтися з Мухтаровим (Ле, Міжгір’я, 1953, 445);

// перен. Нерозривно, тісно.

Все злучиться в цілість — природа і люди, що є, що минуло, що сталось, що буде, і рідне й чуже поєднається щільно і житиме в думці моїй нероздільно (Л. Укр.. І, 1951, 287).

2. заст. Наполегливо, старанно, ретельно.

Роблять [хлопці] саме рамці. Робота кипить, але галасу немає; навпаки — що щільніше, що щиріше бралися до роботи, то коротша була мова (Вас., II, 1959, 232);

Ми знали: цар в Росії щільно узявся наш народ скарати… Та враз почули ми: як вільно співає Україна-мати! (Тич., Комунізму далі.., 1961, 38).