щілювальник

ЩІЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.

Пристрій для щілювання ґрунту.

Треба також подбати й про випуск техніки для ліквідації наслідків ерозії – косогірних тракторів, лункоутворювачів, щілювальників тощо (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me