щілювальник
ЩІЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.
Пристрій для щілювання ґрунту.
Треба також подбати й про випуск техніки для ліквідації наслідків ерозії – косогірних тракторів, лункоутворювачів, щілювальників тощо (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me