щілювання

ЩІЛЮВА́ННЯ, я, с., с. г.

Нарізання глибоких борозен для затримування вологи в ґрунті, боротьби з водною ерозією.

Перспективним заходом боротьби з водною ерозією, за даними Українського науково-дослідного інституту землеробства, може бути щілювання зябу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щілювання — щілюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. щілювання — -я, с., с. г. Нарізання глибоких борозен для затримування вологи у ґрунті, боротьби з водною ерозією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щілювання — ЩІЛЮВА́ННЯ, я, с., с. г. Нарізання глибоких борозен для затримування вологи в грунті, боротьби з водною ерозією. Перспективним заходом боротьби з водною ерозією, за даними Українського науково-дослідного інституту землеробства, може бути щілювання зябу (Хлібороб Укр., 9, 1971, 15). Словник української мови в 11 томах