1. Словник української мови у 20 томах

щіточка

ЩІ́ТОЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до щі́тка 1–4.

Валя пустила патефон. Терентій Йосипович щіточкою поправив вуса і підкресленим жестом запросив Валю (О. Корнійчук);

Закупив [заєць] в аптеці пасту, Щіточки і порошок І для себе, й для діток, І щоранку До сніданку Із дітками-Малюками Чистить зуби коло дуба (М. Стельмах);

Сергій Сергійович замовк. Узяв тоненьку щіточку, зробив легенький мазок на картині й замріявся (Є. Кравченко);

Переставляючи босі ноги по вже скошеній густій, зрізаній, як бритвою, щіточці трав'яного прикоріння, Тимко відчував холодну і липку в'язь лугової землі (Григорій Тютюнник);

* У порівн. У нього були акуратно підстрижені короткі чорні вуса щіточкою і зовсім сивий молодий чуб (Л. Первомайський).

2. зоол. Волоски на лапках у бджіл і джмелів.

У вулику бджоли, користуючись щіточками – видозміненими члениками задніх лапок, зчищають принесений ними пилок (пергу) у воскові комірки (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щіточка — див. мирувальник Словник церковно-обрядової термінології
  2. щіточка — див. щітка Словник синонімів Вусика
  3. щіточка — щі́точка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири щі́точки Орфографічний словник української мови
  4. щіточка — щі́точка вид хлопчачої зачіски (ст): Був високий, русявий, лице довгувате, волосся чесав у щіточку (Шухевич)|| = їж Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. щіточка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до щітка 1-4). 2》 зоол. Волоски на лапках у бджіл і джмелів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щіточка — ПЕ́НЗЕЛЬ (для нанесення фарби, клею і т. ін.), КВА́ЧИК, ЩІ́ТОЧКА, ЩІ́ТКА, КВАЧ (перев. для малярських робіт). Набрала (Маня) на пензель червоної краски.. Словник синонімів української мови
  7. щіточка — Щі́точка, -чки, -чці; щі́точки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. щіточка — ЩІ́ТОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до щі́тка 1-4. Валя пустила патефон. Терентій Йосипович щіточкою поправив вуса і підкресленим жестом запросив Валю (Корн. Словник української мови в 11 томах
  9. щіточка — Щіточка, -ки ж. 1) ум. отъ щітка. 2) Кисточка, которой разрисовываютъ глиняную посуду. Шух. І. 264. 3) мн. раст. Dipsacus sylvestris. Вх. Пч. І. 10. Словник української мови Грінченка