1. Словник української мови у 20 томах

юбка

Ю́БКА, и, ж.

1. діал. Юпка.

– А що? одрізати тобі на спідницю чи на юбку? – спитав Ястшембський в молодиці (І. Нечуй-Левицький);

Одіта вона була у демікотонну юбку й спідницю (Панас Мирний);

Зоотехнічка, перегнувшись через борт, лічила бідони; край її короткої, з цупкого чорного краму юбки задерся (В. Дрозд).

2. спец. Бокові стінки (або нижня частина їх) якогось циліндричного виробу; острішок.

Ізолятори встановлюють на спеціальних крюках і штирях, але тільки так, щоб головка їх була зверху, а юбка внизу (з навч. літ.);

Юбка поршня.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юбка — Спідниця Словник чужослів Павло Штепа
  2. юбка — -и, ж. 1》 діал. Юпка. 2》 спец. Бокові стінки (або нижня частина їх) якогось циліндричного виробу. Юбка поршня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. юбка — ю́бка іменник жіночого роду верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки; бокові стінки — або нижня частина їх — якогось циліндричного виробу Орфографічний словник української мови
  4. юбка — Ю́БКА, и, ж. 1. діал. Юпка. — А що? одрізати тобі на спідницю чи на юбку? — спитав Ястшембський в молодиці (Н.-Лев., II, 1956, 44); Одіта вона була у демікотонну юбку й спідницю (Мирний, І, 1954, 165). 2. спец. Словник української мови в 11 томах