юбка
ю́бка
іменник жіночого роду
верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки; бокові стінки — або нижня частина їх — якогось циліндричного виробу
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юбка — Спідниця Словник чужослів Павло Штепа
- юбка — -и, ж. 1》 діал. Юпка. 2》 спец. Бокові стінки (або нижня частина їх) якогось циліндричного виробу. Юбка поршня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- юбка — Ю́БКА, и, ж. 1. діал. Юпка. – А що? одрізати тобі на спідницю чи на юбку? – спитав Ястшембський в молодиці (І. Нечуй-Левицький); Одіта вона була у демікотонну юбку й спідницю (Панас Мирний); Зоотехнічка, перегнувшись через борт, лічила бідони... Словник української мови у 20 томах
- юбка — Ю́БКА, и, ж. 1. діал. Юпка. — А що? одрізати тобі на спідницю чи на юбку? — спитав Ястшембський в молодиці (Н.-Лев., II, 1956, 44); Одіта вона була у демікотонну юбку й спідницю (Мирний, І, 1954, 165). 2. спец. Словник української мови в 11 томах