юдник
Ю́ДНИК, а, ч.
Людина, яка під'юджує.
Юдники є навіть в церкві, у маковиці – звідти вони юдять людей, аби в церкві говорили та сміялись (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Ю́ДНИК, а, ч.
Людина, яка під'юджує.
Юдники є навіть в церкві, у маковиці – звідти вони юдять людей, аби в церкві говорили та сміялись (з наук.-попул. літ.).