1. Словник української мови у 20 томах

юртувати

ЮРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. кого, діал. Хвилювати;

// Збуджувати, викликати гнів, роздратування.

Козак людей юртує темний, хижий, п'яний (Сл. Гр.).

2. розм. Те саме, що юртува́тися 1.

Їх же [дітей] там було чимало в той день, і отих дівчаточок, що .. галасували, юртували, радились, але не купували нічого, крім витрішків (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юртувати — юртува́ти дієслово недоконаного виду хвилювати; збуджувати, викликати гнів, роздратування; бути в збудженому стані розм. Орфографічний словник української мови
  2. юртувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех., діал. Хвилювати. || Збуджувати, викликати гнів, роздратування. 2》 неперех., розм. Те саме, що торгуватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. юртувати — Юртува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. юртувати — ЮРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех., діал. Хвилювати; // Збуджувати, викликати гнів, роздратування. Козак людей юртує темний, хижий, п’яний (Сл. Гр.). 2. неперех., розм. Те саме́, що юртува́тися... Словник української мови в 11 томах
  5. юртувати — Юртува́ти, -ту́ю, -єш гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний. К. МБ. ІІІ. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56. Словник української мови Грінченка