ююба
ЮЮ́БА, и, ж.
Кущова або деревна рослина роду унабі, що поширена в тропічних і субтропічних країнах.
Культурні форми ююби мають їстівні плоди (з наук. літ.);
Кора та корені ююби містять багато дубильних речовин (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ююба — юю́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ююба — -и, ж. Кущова або деревна рослина роду унабі, поширена у тропічних і субтропічних країнах; китайський фінік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ююба — юю́ба (араб.) кущова або деревна рослина роду унабі. Поширена у тропічних і субтропічних країнах. Культурні форми Ю. мають їстівні плоди. Кора та корені містять багато дубильних речовин. Інша назва – китайський фінік. Словник іншомовних слів Мельничука