ябедничати
Я́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь.
– Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх, – порядкував Довбня (Панас Мирний);
– Поговори мені, то договоришся! – Може, побіжиш панові ябедничати? (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ябедничати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- ябедничати — див. дискредитувати Словник чужослів Павло Штепа
- ябедничати — -аю, -аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ябедничати — я́бедничати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- ябедничати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст. Словник синонімів української мови
- ябедничати — Я́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь. — Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх,— порядкував Довбня (Мирний, IV, 1955, 113); — Поговори мені, то договоришся!... Словник української мови в 11 томах