1. Словник української мови в 11 томах

ябедничати

Я́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь.

— Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх,— порядкував Довбня (Мирний, IV, 1955, 113);

— Поговори мені, то договоришся! — Може, побіжиш панові ябедничати? (Стельмах, І, 1962, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ябедничати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  2. ябедничати — див. дискредитувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. ябедничати — -аю, -аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ябедничати — Я́БЕДНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Доносити, скаржитися кому-небудь на когось, обмовляти кого-небудь. – Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх, – порядкував Довбня (Панас Мирний); – Поговори мені, то договоришся! – Може, побіжиш панові ябедничати? (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. ябедничати — я́бедничати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  6. ябедничати — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст. Словник синонімів української мови