являти

ЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЯВИ́ТИ, явлю́, я́виш; мн. я́влять; док.

1. тільки недок., рідко. Уживається як зв'язка в складеному присудку; становити (див. станови́ти²).

Національний і соціальний гніт сплетені були між собою тісно і являли один нестерпний бич (М. Рильський);

Дорошенкова майстерня зараз являла всі ознаки того, що використовувалась не за прямим її призначенням. Масивний мольберт був пристосований під своєрідну вішалку (А. Головко);

Траншея являла жахливе видовище (О. Гончар).

2. кому, рідко перед ким, книжн. Показувати, демонструвати (у 2 знач.).

Ви, Миколо Карповичу, з Вашою щирою любовою [любов'ю] до рідного краю та великим таланом справжнього артиста – явили перед нами необмежену силу людського страждання (Панас Мирний);

// Відтворювати щось у чиєму-небудь уявленні.

Усіма нервами приляг [приліг] Мій дух до неї, мила, – І тут вона – аж страх! аж страх! Твій вид мені явила (І. Франко);

// Зображувати, показувати кого-,що-небудь у художніх образах.

Глянув ще раз на всіх, склав руки на грудях і, проказавши з усмішкою: – Ну, прощайте, вмираю, – тихенько ліг і вмер .. Артист, який являтиме людству незначну дідову персону, повинен мати ряд особистих гідностей, без яких ніякі мистецькі хитромудрощі не поможуть йому зберегти усмішку після смерті (О. Довженко);

// Виявляти, робити явним, відчутним (про почуття, стан, наміри і т. ін.).

Я не забув твого листа. Яка у ньому теплота і щирість, що явила ти (С. Крижанівський);

Чи ти вагаєшся й досі у подвигах мужність явити? (М. Зеров).

(1) Явля́ти себе́ ким, заст. – удавати з себе кого-небудь, показувати себе кимсь.

Сором тобі, – сказав тоді Шрам чоловікові, – сором тобі із сивими усима [вусами] та блазнем себе являти! (П. Куліш);

(2) Явля́ти собо́ю – бути ким-, чим-, яким-небудь.

Аміакати являють собою розчини аміачної або кальцієвої селітри в рідкому аміаку (з наук. літ.);

Все, що робив і говорив Макар Нечай, являло собою лише ілюстрацію до характеристики новатора, а не художнє втілення типового характеру сучасника (з наук. літ.);

Колишній партизан являв собою цибатого чоловіка, дуже похмурого (Ю. Яновський);

Якщо дивитись зі сцени в залу, то всі чотири столи являли собою друковану букву “Ш” (Л. Дмитерко).

◇ Не пока́зувати (не явля́ти, не потика́ти і т. ін.) / не показа́ти (не яви́ти, не поткну́ти і т. ін.) но́са див. пока́зувати;

(3) Но́са не явля́ти / не яви́ти – те саме, що Не пока́зувати (не явля́ти, не потика́ти і т. ін.) / не показа́ти (не яви́ти, не поткну́ти і т. ін.) но́са (див. пока́зувати).

[Мальванов:] Де ж мій Спичаковський? Давно пора одвезти на станцію ці ящики, а він пропав і третій день носа не являє (І. Кочерга);

Роби́ти (явля́ти) / зроби́ти (яви́ти) ми́лість див. роби́ти.