яворонько
Я́ВОРО́НЬКО, а, ч.
Пестл. до яворо́к.
Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький, Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! (з народної пісні);
Гей, високі явороньки, Не хиліться долу (В. Бичко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яворонько — див. явір Словник синонімів Вусика
- яворонько — я́воро́нько іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- яворонько — -а, ч. Зменш.-пестл. до явір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- яворонько — Я́ВОРО́НЬКО, а, чол. Пестл. до яворок. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький, Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! (Народна лірика, 1956, 45); Гей, високі явороньки, Не хиліться долу. Я іду в Червоне військо По щасливу долю (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 273). Словник української мови в 11 томах