яворонько
Я́ВОРО́НЬКО, а, чол. Пестл. до яворок.
Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький, Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! (Народна лірика, 1956, 45);
Гей, високі явороньки, Не хиліться долу. Я іду в Червоне військо По щасливу долю (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 273).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яворонько — див. явір Словник синонімів Вусика
- яворонько — Я́ВОРО́НЬКО, а, ч. Пестл. до яворо́к. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький, Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! (з народної пісні); Гей, високі явороньки, Не хиліться долу (В. Бичко). Словник української мови у 20 томах
- яворонько — я́воро́нько іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- яворонько — -а, ч. Зменш.-пестл. до явір. Великий тлумачний словник сучасної мови