1. Словник української мови у 20 томах

яга

ЯГА́, и, ж., також у сполуч. зі сл. баба-яга.

Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка.

* У порівн. Одна була стара мегера – з пасмами сріблястого волосся, що звисало з-під намітки, з гострим носом, спущеним на губу, як у казкової баби-яги (Ю. Смолич);

Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага (І. Котляревський);

От хоча б яга... Кажуть, ніби в ступі їздить без коня... (П. Грабовський);

// перен., розм. Про злу, сварливу жінку.

Недавно на другій женився, Та бач, в рахунку помилився, Із жару в полом'я [полум'я] попав; Щоб од яги як одв'язаться, То мусив в військо записаться (І. Котляревський);

У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги (Ганна Барвінок);

– Злюка, мабуть, – перешіптувались заробітчанки Софії вслід. – Яга! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яга — див. МЕГЕРА, п! ВІДЬМА, БАБА-ЯГА, див.ЧАРІВНИЦЯ Словник синонімів Караванського
  2. яга — див. баба Словник синонімів Вусика
  3. яга — моск. відьма чарівниця, відьма Словник чужослів Павло Штепа
  4. яга — яга́ іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. яга — (-и) ж.; мол. Мати. Словник жарґонної лексики української мови
  6. яга — -и, ж., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка. || перен., розм. Про злу, сварливу жінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. яга — ВІ́ДЬМА (за народним повір'ям — зла жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди, лиха), БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, ЧАКЛУ́НКА, ЧАРІВНИ́ЦЯ, ФУ́РІЯ (з античної міфології). — Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Словник синонімів української мови
  8. яга — ЯГА́, и, ж., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов’ян; зла баба-чаклунка. Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага (Котл. Словник української мови в 11 томах
  9. яга — Яга, яги́ ж. 1) Яга. Баба-яга, костяна нога. Така баба-яга, костяна нога, що на мідному току молотить, москалів робить. ЗОЮР. II. 51. 2) Злая баба, яга. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги. Г. Барв. 188. Словник української мови Грінченка