яга
ЯГА́, и, ж., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов’ян; зла баба-чаклунка.
Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага (Котл., І, 1952, 178);
От хоча б яга… Кажуть, ніби в ступі їздить без коня… (Граб., І, 1959, 371);
*У порівн. Одна була стара мегера — з пасмами сріблястого волосся, що звисало з-під намітки, з гострим носом, спущеним на губу, як у казкової баби-яги (Смолич, Мир.., 1958, 112);
// перен., розм. Про злу, сварливу жінку.
У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги (Барв., Опов.., 1902, 188);
— Злюка, мабуть,— перешіптувались заробітчанки Софії вслід. — Яга! (Гончар, І, 1959, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яга — див. МЕГЕРА, п! ВІДЬМА, БАБА-ЯГА, див.ЧАРІВНИЦЯ Словник синонімів Караванського
- яга — див. баба Словник синонімів Вусика
- яга — моск. відьма чарівниця, відьма Словник чужослів Павло Штепа
- яга — ЯГА́, и, ж., також у сполуч. зі сл. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка. * У порівн. Одна була стара мегера – з пасмами сріблястого волосся, що звисало з-під намітки, з гострим носом, спущеним на губу... Словник української мови у 20 томах
- яга — яга́ іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- яга — (-и) ж.; мол. Мати. Словник жарґонної лексики української мови
- яга — -и, ж., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка. || перен., розм. Про злу, сварливу жінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- яга — ВІ́ДЬМА (за народним повір'ям — зла жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди, лиха), БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, ЧАКЛУ́НКА, ЧАРІВНИ́ЦЯ, ФУ́РІЯ (з античної міфології). — Чи ти ба! чисто неначе відьми та упирі злетілись на коцюбах на Лису гору (І. Словник синонімів української мови
- яга — Яга, яги́ ж. 1) Яга. Баба-яга, костяна нога. Така баба-яга, костяна нога, що на мідному току молотить, москалів робить. ЗОЮР. II. 51. 2) Злая баба, яга. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги. Г. Барв. 188. Словник української мови Грінченка