ядовитий
ЯДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що отру́йний.
Якби він знав, Яке-то лихо з його вийде, З того лукавого Давида, То, мов гадюку б, розтоптав І ядовитую б розтер Гадючу слину (Т. Шевченко);
В травах високих .. ненароком На ядовиту гадюку вона наступила (М. Зеров);
Непомітно прийшла на .. одвічну крадіж дівочих вінків. Обманами окутала м'якими, вартових поставила і зашепотіла ядовитим шепотом відьма: – Ніхто не побачить... ніхто не дізнається... (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ядовитий — ядови́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- ядовитий — ОТРУ́ЙНИЙ (який є отрутою, має в собі, виділяє отруту), ОТРУ́ЙЛИВИЙ, ОТРУ́ТНИЙ рідко, ЯДОВИТИЙ, ЯДУ́ЧИЙ рідко, ТРУ́ЙНИЙ діал.; ТОКСИ́ЧНИЙ спец. (який є токсином, містить токсин). Вуж не отруйний, не страшний нітрохи, Корисний навіть (М. Словник синонімів української мови
- ядовитий — ЯДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що отру́йний. Якби він знав, Яке-то лихо з його вийде, З того лукавого Давида, То, мов гадюку б, розтоптав І ядовитую б розтер Гадючу слину (Шевч., II, 1963, 406); В травах високих.. Словник української мови в 11 томах