яйцеклітина

ЯЙЦЕКЛІТИ́НА, и, ж., біол.

Жіноча статева клітина людини, тварин і рослин, з якої може розвиватися новий організм.

Організм, що розвивається із заплідненої яйцеклітини, дістає половину спадкових задатків з батьковими хромосомами і решту – з материнськими (з наук.-попул. літ.);

У самиць [окуня] у порожнині тіла є яєчник, в якому розвиваються ікринки, або яйцеклітини (з навч. літ.);

Розміри зав'язей і насінних зачатків, а також здатність яйцеклітини до запліднення закономірно змінюються залежно від місцеположення їх у межах колоса пшениці і жита (з наук. літ.).