яйцеклітина
ЯЙЦЕКЛІТИ́НА, и, ж., біол. Жіноча статева клітина людини, тварин і рослин, з якої може розвиватися новий організм.
Організм, що розвивається із заплідненої яйцеклітини, дістає половину спадкових задатків з батьковими хромосомами і решту — з материнськими (Наука.., 3, 1967, 35);
У самок [окуня] у порожнині тіла є яєчник, в якому розвиваються ікринки, або яйцеклітини (Зоол., 1957, 74);
Розміри зав’язей і насінних зачатків, а також здатність яйцеклітини до запліднення закономірно змінюються залежно від місцеположення їх у межах колоса пшениці і жита (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- яйцеклітина — ЯЙЦЕКЛІТИ́НА, и, ж., біол. Жіноча статева клітина людини, тварин і рослин, з якої може розвиватися новий організм. Організм, що розвивається із заплідненої яйцеклітини, дістає половину спадкових задатків з батьковими хромосомами і решту... Словник української мови у 20 томах
- яйцеклітина — яйцекліти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- яйцеклітина — -и, ж., біол. Жіноча статева клітина людини, тварин і рослин, з якої може розвиватися новий організм. Великий тлумачний словник сучасної мови