якання
Я́КАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. я́кати.
Він не любив виставляти себе єдиновладним. І страшно не терпів якання (Яків Баш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- якання — [йакан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- якання — -я, с., розм. Дія за знач. якати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- якання — я́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- якання — Я́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. я́кати. Він не любив виставляти себе єдиновладним. І страшно не терпів якання (Баш, Надія, 1960, 46). Словник української мови в 11 томах