якання

Я́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. я́кати.

Він не любив виставляти себе єдиновладним. І страшно не терпів якання (Баш, Надія, 1960, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. якання — [йакан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  2. якання — -я, с., розм. Дія за знач. якати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. якання — Я́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. я́кати. Він не любив виставляти себе єдиновладним. І страшно не терпів якання (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  4. якання — я́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови