якраз

ЯКРА́З.

1. присл. У цей час, у цей момент (при 2 знач.).

Молодь вся була на полі, Бо якраз настали жнива (Леся Українка);

Якраз дзвінок .. на коридорі кінець урока сповістив (П. Тичина);

Мати біля припічка якраз насипала в миску борщу (А. Головко);

– У нас оце якраз яблука падають... Вийдеш на світанку, а вони – бух, бух (Григорій Тютюнник);

Тільки-но мама купила квиток, якраз залунав нетерплячий гудок (Н. Забіла).

2. присл. Те саме, що са́ме 2; просто, прямо.

Якраз з наших вікон видно було дорогу (Марко Вовчок);

– Де ж їхня зброя? – Зброя буде. Може, ви якраз на ній і стоїте (О. Гончар);

Та то [літа] пусте, аби здоров'я, а його якраз нема (М. Коцюбинський);

// Те саме, що зо́всім.

– Десятків зо два коней завжди держав, пар тридцять волів. – Ну, от і поділимо! – весело сказав Саранчук. – А ділити якраз і не обов'язково, – сказав Кузнецов (А. Головко);

// у знач. пред. Точно, як потрібно, добре.

Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема (прислів'я);

Сонце в полудень, Юстинці душно, Максимові – якраз (В. Бабляк).

3. част. Уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо; досхо́чу.

З вулиці веде на наше подвір'я .. кам'яна ступалка [ступанка], якраз така, яку можна побачити на малюнках Венеції, Рима або Неаполя (М. Коцюбинський);

Сьогодні якось і не схожий цей тяжко скалічений чоловік на героя, а тоді нібито якраз він перший підняв свою безкозирку на високій брамі над Графською пристанню, і та безкозирка заміняла атакуючим прапор (О. Гончар);

// Уживається для уточнення, підсилення обставин часу, місця, способу дії тощо; саме.

Вранці-рано, в Пилипівку, Якраз у неділю, Побігла я за водою... (Т. Шевченко);

[Мокрина:] Як сказала я старій пані, що Женя рветься в село, так вона мене почала прохати, щоб я швидш їхала собі, отож я крадькома і майнула та якраз у дощ (М. Кропивницький);

За Артемовими розрахунками тікати мали [хлопці] з рову якраз у той соняшник (А. Головко);

Раптом якраз навпроти Глоби вистрибнув з-за намету ясно-сірий велетенський вовк (З. Тулуб);

Піхотному полкові коні зараз підвернулись під руку якраз до речі, мовби сама доля посилала їх (О. Гончар);

Я відчув, що позбавляюсь сил .. Допомога Михайлова якраз була на часі (Олесь Досвітній).

4. част., розм., ірон. Уживається (перев. з підвищеною інтонацією) при запереченні в значенні, близькому до чом не так, авжеж, отож.

– Хіба не вгадав, що її звати Олена? – Ха-ха! а може, і не Олена? – Ну, то Наталя. – Якраз! ха-ха! (М. Коцюбинський);

– Ні, далі, мабуть, я з тобою не піду, Вутанько... – Вона мимохіть попробувала рукою кобуру з револьвером. – Бо, чого доброго, ще в пастку заведеш, – Якраз, може, вивела б, а не завела (О. Гончар).