якути

ЯКУ́ТИ, ів, мн. (одн. яку́т, а, ч.; яку́тка, и, ж.).

Народ тюрської групи, що становить основне населення Якутії.

Зверни, голубко моя, увагу на завтрашню мою замітку про калмиків та якутів (М. Коцюбинський);

Корінні народи Сибіру – якути, буряти та інші, які жили тут з давніх-давен, – багато запозичили від росіян: ознайомилися з землеробством і різними ремеслами, яких до приходу сюди росіян не знали, (з навч. літ.);

За Байкалосм вони спостерігали екзотичних Тубільців: червоношкірих бурятів та бурято-монголів в Улан-Уде; гордих, вітрами, сонцем і блиском снігів засмалених, бронзових якутів, подібних до тих джеклондонівських індійців, і таких же бронзових в національні скрої убраних якуток в Читі (І. Багряний).