1. Словник української мови в 11 томах

якути

ЯКУ́ТИ, ів, мн. (одн. яку́т, а, ч.; яку́тка, и, ж). Народ, що становить основне населення Якутської АРСР; представники цього народу.

Зверни, голубко моя, увагу на завтрашню мою замітку про калмиків та якутів (Коцюб., III, 1956, 170);

Корінні народи Сибіру — якути, буряти та інші, які жили тут з давніх-давен,— багато запозичили від росіян: ознайомилися з землеробством і різними ремеслами, яких до приходу сюди росіян не знали, (Фіз. геогр.., 6, 1957, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. якути — ЯКУ́ТИ, ів, мн. (одн. яку́т, а, ч.; яку́тка, и, ж.). Народ тюрської групи, що становить основне населення Якутії. Зверни, голубко моя, увагу на завтрашню мою замітку про калмиків та якутів (М. Словник української мови у 20 томах
  2. якути — -ів, мн. (одн. якут, -а, ч.; якутка, -и, ж.). Народність; автохтонне населення Якутії – суб'єкта Російської Федерації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. якути — Тюркський з домішками монгольського і тунгуського елементів народ; проживають в Якутії; бл. 380 тис.; мова якутська. Універсальний словник-енциклопедія