ямкуватий

ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм.

1. Який має багато ям (у 1 знач.), ямок.

Ямкувата дорога, так трусько їхати (Сл. Б. Грінченка);

В такі хвилини я гостро відчував, як наша стара хата, особливо піч, неприязнішає до нас, холоднішає, мені ставло шкода її білих хоч і підгнилих стін, її ямкуватої, перехнябленої, порослої мохом стріхи, і я примовкаю (В. Дрозд).

2. Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий.

Рада була така: справника [справникові] подякувати .. Раду таку подавав усім справників чи слуга, чи приятель, чи родич, хто його, нікчемного, зна. У чорному кожушку, з червоним комірцем ходив, шапка, кругленька, зелена, з себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ямкуватий — [йамкуватией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  2. ямкуватий — ямкува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. ямкуватий — -а, -е, розм. 1》 Який має багато ям (у 1 знач.), ямок. 2》 Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ямкуватий — Ямкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ямкуватий — ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має багато ям (у 1 знач.), ямок. Ямкувата дорога, так трусько їхати (Сл. Гр.). 2. Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий. Рада була така: справника [справникові] подякувати.. Словник української мови в 11 томах
  6. ямкуватий — Ямкуватий, -а, -е 1) Подобный ямѣ, впалый. Очі ямкуваті. МВ. ІІ. 191. 2) Покрытый ямами, ухабистый. Ямкувата дорога, так трусько їхати. Волч. у. Словник української мови Грінченка