ямкуватий
ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
1. Який має багато ям (у 1 знач.), ямок.
Ямкувата дорога, так трусько їхати (Сл. Гр.).
2. Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий.
Рада була така: справника [справникові] подякувати.. Раду таку подавав усім справників чи слуга, чи приятель, чи родич, хто його, нікчемного, зна. У чорному кожушку, з червоним комірцем ходив, шапка, кругленька, зелена, з себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий … (Вовчок, І, 1955, 248).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ямкуватий — [йамкуватией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
- ямкуватий — ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має багато ям (у 1 знач.), ямок. Ямкувата дорога, так трусько їхати (Сл. Б. Грінченка); В такі хвилини я гостро відчував, як наша стара хата, особливо піч, неприязнішає до нас, холоднішає... Словник української мови у 20 томах
- ямкуватий — ямкува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- ямкуватий — -а, -е, розм. 1》 Який має багато ям (у 1 знач.), ямок. 2》 Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ямкуватий — Ямкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ямкуватий — Ямкуватий, -а, -е 1) Подобный ямѣ, впалый. Очі ямкуваті. МВ. ІІ. 191. 2) Покрытый ямами, ухабистый. Ямкувата дорога, так трусько їхати. Волч. у. Словник української мови Грінченка