яскравість

ЯСКРА́ВІСТЬ¹, вості, ж.

Властивість за знач. яскра́вий.

Темрява на такій глибині була дуже дивною. Сонячне проміння втрачало свою яскравість (В. Собко);

Більшості фарфорових виробів заводу у селі Волокити-ному властива яскравість декоративного розпису (з наук. літ.);

Чи то яскравість таланту [В. Стефаника], чи приступність сюжетів зробили його одразу популярним (Леся Українка);

І з дивною яскравістю уявився парубкові пам'ятний джок, обізвалась в ухах мелодія “молдуваняски” (М. Коцюбинський).

ЯСКРА́ВІСТЬ², вості, ж., фіз.

Фізхична величина, яка характеризує інтегральну інтенсивність світіння у видимому діапазоні довжини хвиль, в розрахунку на одиницю площі випромінювача.

Астрономи вимірюють у зоряних величинах яскравість усіх небесних світил (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яскравість — [йаскрав'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. яскравість — яскра́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. яскравість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. яскравий. 2》 фіз. Величина, що характеризує свічення джерела світла. Яскравість зірки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. яскравість — Яскра́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. яскравість — ЯСКРА́ВІСТЬ, вості, ж. Власт. за знач. яскра́вий. Темрява на такій глибині була дуже дивною. Сонячне проміння втрачало свою яскравість (Собко, Скеля.., 1961, 118); Астрономи вимірюють у зоряних величинах яскравість усіх небесних світил (Знання.. Словник української мови в 11 томах