1. Словник української мови у 20 томах

яснити

ЯСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що, рідко.

З'ясовувати, пояснювати щось.

Давай яснити нам та баба – як і що і до чогшо, – аж набридла (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яснити — ЯСНИТИ – ЯСНІТИ – ЯСНІТИСЯ, ЯСНИТИСЯ – ЯСНІШАТИ Яснити, -ню, -ниш, перех. Робити щось ясним. Опада останнє листя і яснить алею (М.Рильський). Ясніти, неперех. Літературне слововживання
  2. яснити — ясню, ясниш, недок., перех., діал. Робити лискучим, полірувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. яснити — Яснити, ясню, -ниш гл. 1) Дѣлать блестящимъ, полировать. Вас. 163. Рк. Левиц. По сліду видно було, що у брички були нові шини на колесах, бо старі шини яснять місто, а нова усе наче копа. Екатер. у. (Залюб.). хай зуби яснить!... Словник української мови Грінченка