1. Словник української мови у 20 томах

ясновидець

ЯСНОВИ́ДЕЦЬ, дця, ч.

Той, хто має здатність до ясновидіння, передбачення чого-небудь; віщун, провидець.

Долгов ніколи досі не бачив справжнього поета або художника, і з дитинства йому здавалося, що це істоти майже надприродні, щось на зразок пророків або ясновидців (З. Тулуб);

Вілла кишіла астрологами, чарівниками, ворожбитами й ясновидцями (П. Загребельний);

Поет [Т. Шевченко] бачив завтрашній день без кріпаччини, передчував “сім'ю вольну, нову”, був ясновидцем відродження, предтечею грядущої революційної бурі (з газ.);

Він [Франко] іноді прозорливістю ясновидця визначав і ті форми, в які виллється щасливе майбутнє народу (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясновидець — Провидець, провісник, пророк, ВІЩУН. Словник синонімів Караванського
  2. ясновидець — див. чародій Словник синонімів Вусика
  3. ясновидець — Провидця, прозорливець Словник чужослів Павло Штепа
  4. ясновидець — яснови́дець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. ясновидець — -дця, ч. Той, хто має здатність до ясновидіння, передбачення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ясновидець — ЯСНОВИ́ДЕЦЬ (той, хто має здатність до ясновидіння, передбачення чого-небудь), ПРОЗОРЛИ́ВЕЦЬ. Він (І. Франко) іноді з прозорливістю ясновидця визначав і ті форми, в які виллється щасливе майбутнє народу (М. Словник синонімів української мови
  7. ясновидець — ЯСНОВИ́ДЕЦЬ, дця, ч. Той, хто має здатність до ясновидіння, передбачення чого-небудь. Долгов ніколи досі не бачив справжнього поета або художника, і з дитинства йому здавалося, що це істоти майже надприродні... Словник української мови в 11 томах