ясновидиця
ЯСНОВИ́ДИЦЯ, і, ж.
Жін. до яснови́дець.
* У порівн. Як ясновидиця, вона читала їх думки, переймалася їх настроями, перевтілювалася в них (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ясновидиця — яснови́диця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ясновидиця — -і. Жін. до ясновидець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ясновидиця — ЯСНОВИ́ДИЦЯ, і, ж. Жін. до яснови́дець. *У порівн. Як ясновидиця, вона читала їх думки, переймалася їх настроями, перевтілювалася в них (Рильський, III, 1956, 287). Словник української мови в 11 томах