1. Словник української мови у 20 томах

ясноволосий

ЯСНОВОЛО́СИЙ, а, е.

Який має світле волосся.

Сонячне проміння рожевою загравою обливало її лице та золотило ясноволосі коси (І. Франко);

То жінка молода несе тобі обід. За нею дівчинка біжить ясноволоса (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясноволосий — ясноволо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ясноволосий — -а, -е. Який має світле волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ясноволосий — БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙ поет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙ поет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики — один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій — Майструють тут (М. Словник синонімів української мови
  4. ясноволосий — ЯСНОВОЛО́СИЙ, а, е. Який має світле волосся. Сонячне проміння рожевою загравою обливало її лице та золотило ясноволосі коси (Фр., III, 1950, 88); То жінка молода несе тобі обід. За нею дівчинка біжить ясноволоса (Рильський, Поеми, 1957, 24). Словник української мови в 11 томах