ясніти

ЯСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.

1. Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти.

Єремія вернувся до намету, як вже небо на сході ясніло (І. Нечуй-Левицький);

В саду вже бриніли бджолині крила, яснів над Балаклавою край неба (В. Кучер);

// безос. Світати, розвиднятися.

За скелями починало ясніти: світало вже (С. Васильченко);

Ніч відходила, даючи місце дневі. Досить сказати, що ясніло все більше й більше (Ю. Яновський).

2. Випромінювати світло; світитися, сяяти.

Все навкруги виглядало по-зимовому, хоч весняне сонце ясніло у всій красі (Н. Кобринська);

Над вхідними дверми клубу ясніла електрична лампочка (А. Хорунжий);

Ранкова зоря ясніла у небі, віщуючи погожий день (І. Цюпа);

// Те саме, що блища́ти 1.

Затока ясніє перед хлопцем, як довгасте блискуче люстро (О. Донченко);

// Виділятися серед чого-небудь світлим, яскравим кольором; виднітися.

Далеко на узліссі ясніло два білих намети, над ними біліли бунчуки (Н. Рибак);

Ми з'їжджаємо на шкільне подвір'я, де ясніє великими вікнами двоповерхова, червоної цегли школа (М. Стельмах);

На крутому урвистому березі річки темно-зеленими прожилками виступає глей, білими розводами ясніє глина (І. Цюпа);

* Образно. Давня і велика дружба ріднить український і туркменський народи, дружба випробувана і непорушна. І десь біля джерел її, біля самого початку ясніє високочолий, могутній образ Тараса Шевченка (з газ.).

3. перен. Набирати веселішого, радіснішого, привітнішого виразу (перев. про обличчя, очі).

Увійшла бабуся старесенька-старесенька, – аж до землі поникає, та вся-усенька зморщена; тільки її очі чорні іще живуть і ясніють (Марко Вовчок);

Його лице ясніло якимсь незвичайним блиском (І. Франко);

Він підходить до парканчика і одразу ясніє: на подвір'ї біля ясена зупинився його син .. Незвична ніжність прокидається в нього до сина (М. Стельмах);

// безос.

Дивиться на їх [дівчат] Щур.., і чогось на душі ясніє (С. Васильченко).

4. перен. Ставати яснішим, логічнішим, чіткішим.

Була урочистість в поснулому домі. Серця розкривались, ясніли думки (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясніти — (ставати ясним) вияснюватися, яснішати, світлішати, (про обличчя, очі, погляд) світитися, блищати, сяяти, променіти. Словник синонімів Полюги
  2. ясніти — Світліти, світлішати, ставати <�робитися> світлішим; (- сонце) світитися, яріти, блищати, сяяти, променіти; (- небо) вияснюватися; (в далечі) ВИДНІТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. ясніти — Вияснюватися, вияснятися, прозоріти, розвиднятися, світліти, яснішати Словник синонімів Вусика
  4. ясніти — [йас(')н’ітие] -н'ійу, -н'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  5. ясніти — (думка) виразнішати, звиразнішувати, звиразнішати, повиразнішувати, повиразнішати, увиразнішувати, увиразнішати, (зорі) зоріти, визорювати, визоріти, повизорювати, зізорювати, зізоріти, позорювати, позоріти, (обличчя) ласкавішати, зласкавішувати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. ясніти — ясні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. ясніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти. 2》 Випромінювати світло; світитися, сяяти. || Те саме, що блищати 1). || Вирізнятися з-поміж чого-небудь світлим, яскравим кольором; виднітися. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ясніти — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  9. ясніти — Ясні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ясніти — ЯСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти/ Єремія вернувся до намету, як вже небо на сході ясніло (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. ясніти — Ясні́ти, -ні́ю, -єш гл. 1) Свѣтлѣть, дѣлаться свѣтлѣе. На дворі ясніє. Тихо піднявся місяць угору, зменшаючись і ясніючи. Левиц. І. 15. 2) Быть свѣтлымъ, Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме, як ранок. К. Іов. 25. Словник української мови Грінченка