ясніти
ясні́ти
[йас(')н’ітие]
-н'ійу, -н'ійеиш
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ясніти — (ставати ясним) вияснюватися, яснішати, світлішати, (про обличчя, очі, погляд) світитися, блищати, сяяти, променіти. Словник синонімів Полюги
- ясніти — Світліти, світлішати, ставати <�робитися> світлішим; (- сонце) світитися, яріти, блищати, сяяти, променіти; (- небо) вияснюватися; (в далечі) ВИДНІТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- ясніти — Вияснюватися, вияснятися, прозоріти, розвиднятися, світліти, яснішати Словник синонімів Вусика
- ясніти — (думка) виразнішати, звиразнішувати, звиразнішати, повиразнішувати, повиразнішати, увиразнішувати, увиразнішати, (зорі) зоріти, визорювати, визоріти, повизорювати, зізорювати, зізоріти, позорювати, позоріти, (обличчя) ласкавішати, зласкавішувати... Словник чужослів Павло Штепа
- ясніти — ЯСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти. Єремія вернувся до намету, як вже небо на сході ясніло (І. Нечуй-Левицький); В саду вже бриніли бджолині крила, яснів над Балаклавою край неба (В. Кучер); // безос. Словник української мови у 20 томах
- ясніти — ясні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ясніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти. 2》 Випромінювати світло; світитися, сяяти. || Те саме, що блищати 1). || Вирізнятися з-поміж чого-небудь світлим, яскравим кольором; виднітися. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ясніти — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- ясніти — Ясні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ясніти — ЯСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти/ Єремія вернувся до намету, як вже небо на сході ясніло (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- ясніти — Ясні́ти, -ні́ю, -єш гл. 1) Свѣтлѣть, дѣлаться свѣтлѣе. На дворі ясніє. Тихо піднявся місяць угору, зменшаючись і ясніючи. Левиц. І. 15. 2) Быть свѣтлымъ, Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме, як ранок. К. Іов. 25. Словник української мови Грінченка