ясніти

ясні́ти

[йас(')н’ітие]

-н'ійу, -н'ійеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясніти — (ставати ясним) вияснюватися, яснішати, світлішати, (про обличчя, очі, погляд) світитися, блищати, сяяти, променіти. Словник синонімів Полюги
  2. ясніти — Світліти, світлішати, ставати <�робитися> світлішим; (- сонце) світитися, яріти, блищати, сяяти, променіти; (- небо) вияснюватися; (в далечі) ВИДНІТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. ясніти — Вияснюватися, вияснятися, прозоріти, розвиднятися, світліти, яснішати Словник синонімів Вусика
  4. ясніти — (думка) виразнішати, звиразнішувати, звиразнішати, повиразнішувати, повиразнішати, увиразнішувати, увиразнішати, (зорі) зоріти, визорювати, визоріти, повизорювати, зізорювати, зізоріти, позорювати, позоріти, (обличчя) ласкавішати, зласкавішувати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. ясніти — ЯСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти. Єремія вернувся до намету, як вже небо на сході ясніло (І. Нечуй-Левицький); В саду вже бриніли бджолині крила, яснів над Балаклавою край неба (В. Кучер); // безос. Словник української мови у 20 томах
  6. ясніти — ясні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  7. ясніти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти. 2》 Випромінювати світло; світитися, сяяти. || Те саме, що блищати 1). || Вирізнятися з-поміж чого-небудь світлим, яскравим кольором; виднітися. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. ясніти — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  9. ясніти — Ясні́ти, -ні́ю, -ні́єш, -ні́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ясніти — ЯСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати, робитися ясним, яснішим; світліти/ Єремія вернувся до намету, як вже небо на сході ясніло (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. ясніти — Ясні́ти, -ні́ю, -єш гл. 1) Свѣтлѣть, дѣлаться свѣтлѣе. На дворі ясніє. Тихо піднявся місяць угору, зменшаючись і ясніючи. Левиц. І. 15. 2) Быть свѣтлымъ, Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме, як ранок. К. Іов. 25. Словник української мови Грінченка