1. Орфоепічний словник української мови

ясність

я́сність

[йас(')н'іс'т']

-снос'т'і, ор. -с(‘)н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ясність — -ності, ж. Властивість за знач. ясний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ясність — Я́СНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. я́сни́й. Небо сіяло такою синьою ясністю, що годі було й очима на нього звести (О. Кобилянська); Настині очі випромінювали стільки щастя і глибокої ясності... Словник української мови у 20 томах
  3. ясність — я́сність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. ясність — Я́сність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ясність — Я́СНІСТЬ, ності, ж. Власт. за знач. я́сни́й. Небо сіяло такою синьою ясністю, що годі було й очима на нього звести (Коб., III, 1956, 155); Настині очі випромінювали стільки щастя і глибокої ясності... Словник української мови в 11 томах
  6. ясність — Я́сність, -ности ж. Свѣтлость, блескъ, сіяніе. Драг. 329. В костьолі така ясність. Драг. 269. Виходить кінь з місяцьом, така ясність від нього вдарила. Драг. 263. Словник української мови Грінченка