ясність

Я́СНІСТЬ, ності, ж. Власт. за знач. я́сни́й.

Небо сіяло такою синьою ясністю, що годі було й очима на нього звести (Коб., III, 1956, 155);

Настині очі випромінювали стільки щастя і глибокої ясності, що в Оксани Остапівни занило серце від тривожного передчуття (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 37);

Підвела голову і стрілась з очима, в яких світилась теплота, ясність і сила (Рибак, Зброя.., 1943, 42);

Думка працювала з особливою ясністю.. Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом не-чувано розширилась (Гончар, III, 1959, 117);

Коли він заплющував очі, перед ним вимальовувалось минуле з такою ясністю, що Данило аж крутив головою (Панч, Синів.., 1959, 13);

Уперед! Годі скніти рабами, Час кормигу гидливу знести! Наші кубла нам стануть гробами, Швидко знівечать ясність мети (Граб., І, 1959, 394);

Сергій сподівався, що розмова з Ларисою внесе якусь ясність в його життя, а вийшло навпаки (Гур., Друзі.., 1959, 163);

М. Рильський високо цінив мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 38);

Маркс надзвичайно цінував ясність і точність вислову (Мовозн., VII, 1949, 12);

Незвичайна легкість, з якою Франко писав, була обумовлена ясністю думки, яку він міг так само легко висловити усно (Письмен. зблизька, 1958, 16);

Слухав я Володимира Ілліча не раз і завжди був вражений мудрістю, ясністю і дохідливістю його виступів, якими він підкоряв слухачів (Ком. Укр., 4, 1970, 81).

◊ Вно́сити я́сність див. вно́сити;

Пролива́ти (проли́ти) я́сність див. пролива́ти.