ясність

Я́СНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. я́сни́й.

Небо сіяло такою синьою ясністю, що годі було й очима на нього звести (О. Кобилянська);

Настині очі випромінювали стільки щастя і глибокої ясності, що в Оксани Остапівни занило серце від тривожного передчуття (І. Цюпа);

Підвела голову і стрілась з очима, в яких світилась теплота, ясність і сила (Н. Рибак);

Думка працювала з особливою ясністю .. Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом не-чувано розширилась (О. Гончар);

Коли він заплющував очі, перед ним вимальовувалось минуле з такою ясністю, що Данило аж крутив головою (П. Панч);

Уперед! Годі скніти рабами, Час кормигу гидливу знести! Наші кубла нам стануть гробами, Швидко знівечать ясність мети (П. Грабовський);

Сергій сподівався, що розмова з Ларисою внесе якусь ясність в його життя, а вийшло навпаки (О. Гуреїв);

М. Рильський високо цінив мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови (з наук. літ.);

Незвичайна легкість, з якою І. Франко писав, була обумовлена ясністю думки, яку він міг так само легко висловити усно (з мемуарної літ.).