яструбець

ЯСТРУБЕ́ЦЬ, бця́, ч.

Зменш.-пестл. до я́струб.

У небі – ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували малих гризунів (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Яструбець — Я́струбець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. яструбець — [йаструбец'] -бц'а, ор. -бцем, м. (на) -бц'у/-бцев'і, мн. -бц'і, -бц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. яструбець — -бця, ч. Зменш.-пестл. до яструб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. яструбець — ЯСТРУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш.-пестл. до я́струб. У небі — ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували малих гризунів (Гжицький, У світ.., 1960, 156). Словник української мови в 11 томах
  5. яструбець — Яструбець, -бця м. Малый ястребъ. Вх. Пч. II. 9. Словник української мови Грінченка