1. Орфографічний словник української мови

Яструбець

Я́струбець

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

яструбе́ць

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яструбець — [йаструбец'] -бц'а, ор. -бцем, м. (на) -бц'у/-бцев'і, мн. -бц'і, -бц'іў Орфоепічний словник української мови
  2. яструбець — ЯСТРУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш.-пестл. до я́струб. У небі – ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували малих гризунів (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  3. яструбець — -бця, ч. Зменш.-пестл. до яструб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. яструбець — ЯСТРУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш.-пестл. до я́струб. У небі — ні хмаринки, на полукіпках, покладених вздовж дороги, сиділи яструбці і зосереджено вичікували малих гризунів (Гжицький, У світ.., 1960, 156). Словник української мови в 11 томах
  5. яструбець — Яструбець, -бця м. Малый ястребъ. Вх. Пч. II. 9. Словник української мови Грінченка